Завжди недостатня

Question

Мені 25 років. Я маю зайву вагу приблизно з 3 класу (можливо, об’єктивно вона не настільки велика, але я завжди відчувала себе більшою за більшість своїх ровесниць). Приблизно з 14 років я перебуваю у постійній боротьбі з вагою: схуднення, потім набір, знову схуднення - і це коло повторюється роками.
Я дуже сильно пов’язую зовнішність із можливістю бути коханою: у мене не було стосунків, і всередині я вірю, що поки не схудну, мене ніхто не полюбить.

Навіть коли я худну, впевненість не з’являється - завжди здається, що ще недостатньо. Я постійно порівнюю себе з іншими та дуже залежу від уваги чоловіків.

Інна · Answer

Тут важливо працювати не лише з темою ваги, а й із тим, які глибинні переконання стоять за нею. Наприклад, переконання «поки я не схудну, мене ніхто не полюбить» може сильно впливати на ставлення до тіла, самооцінку та стосунки.

У терапії можна дослідити, звідки сформувалися ці сценарії, як вони впливають на вас зараз, і поступово змінювати їх.

Якщо відчуваєте, що хочете розібратися з цим глибше, буду рада запросити вас у терапію🌿

Марія · Answer

Вітаю? Важливо звернути увагу не лише на вагу, а на те, яке значення ви їй надаєте. Ви ніби пов’язали можливість бути коханою з тим, наскільки відповідаєте певному уявленню про зовнішність. І навіть коли вага зменшується, відчуття «я вже достатньо хороша» не з’являється. Це може свідчити про те, що проблема вже не стільки у вазі, скільки у ставленні до себе.
Я б радила поступово розбиратися, звідки взялося переконання, що для того, щоб вас полюбили, потрібно спочатку змінити себе. Також важливо працювати з постійним порівнянням себе з іншими та залежністю власної цінності від чоловічої уваги.
І паралельно можна поступово наповнювати своє життя тим, що цікаво саме вам. Розвивати свої інтереси, пробувати нове, пізнавати себе, знаходити те, що приносить задоволення. Не для того, щоб стати «достатньо цікавою» для когось, а для того, щоб ваше відчуття власної цінності не залежало лише від зовнішності чи уваги чоловіків.
Вам не потрібно спочатку стати іншою, щоб мати право на любов і стосунки. З цим відчуттям «я завжди недостатня» можна працювати.

Анастасія · Answer

Те, що ви описуєте, схоже не просто на «проблему з вагою». Тут ніби сформувалася ціла система: вага → самооцінка → порівняння з іншими → думка «я недостатня» → спроба змінити тіло → коротке полегшення → знову незадоволення собою.

І дуже важливий момент: якщо навіть після схуднення всередині залишається відчуття «мені все одно недостатньо», проблема, ймовірно, вже не в кількості кілограмів.

Фраза «поки я не схудну, мене ніхто не полюбить» — це не факт про вашу зовнішність. Це переконання, яке могло сформуватися через досвід, коментарі інших людей, порівняння себе з іншими або певні стосунки з власним тілом.

Я б радила почати не з питання «як мені схуднути?», а з іншого: «Що, на мою думку, зміниться в моєму житті, якщо я нарешті стану достатньо худою?»

Відповідь на це питання може багато чого показати. Бо іноді за бажанням схуднути стоїть не стільки бажання мати інше тіло, скільки потреба нарешті відчути себе коханою, бажаною, прийнятою або достатньою.

І саме з цим уже можна працювати в терапії — не змушуючи себе «полюбити кожен сантиметр тіла», а поступово відділяючи власну цінність від цифри на вагах.

Світлана · Answer

Часто ми програємо нашу модель побудови стосунків з людьми через наші стосунки зі своїм тілом. Ваші цикли схуднення-набір ваги це набагато глибше ніж просто про вигляд тіла, РХП в цьому випадку як метод демонстрації психікою, що саме ви проживаєте в своєму житті. В терапії можна це дослідити більше і вирішити це на глибшому рівні ніж просто стосунки з їжею та вагою. Якщо готові піти у цю тему разом - запрошую в терапію ✨

Катерина · Answer

Мене зачепило те, як Ви описуєте, що наче завжди недостатньо схуднули, щоб хтось міг вас полюбити. Сумно від цього, бо я точно знаю, що ми не народжуємось з таким самосприйняттям, що нам чогось бракує і ми якісь не такі. Це зазвичай має історію стосунків із зовнішнім світом: як формувалось відчуття власної цінності змалку, які послання про тіло і любов Ви отримували в дитинстві й підлітковому віці, як реагувало оточення на Вашу зовнішність. У терапії можна розпакувати саме це коріння і відчути, що має значення для Вас саме зараз.

Також, той факт, що цикл повторюється роками - ознака того, що в основі лежить не питання харчування чи спорту, а глибший емоційний зв'язок між вагою, самооцінкою і відчуттям права на любов. Такі речі не вирішуються черговою дієтою, а потребують роботи саме з тим, що стоїть за ними.

Віталія · Answer

Вітаю! 
Розумію ваші переживання і хочу підтримати вас на вашому шляху до пошуків змін та розуміння себе.
Та зараз схоже на те, що ваша самоціонка та відчуття себе залежить ніби від зовнішнього схвалення. І тут важливо розібатись коли і як сформувалась така ваша  самоцінність. Під впливом яких подій та людей. 
І у вашій  ситуації схуднення може бути як спосіб  відновити та підняти собі самооцінку, "бути достатньою" у власних очах і т.д.  
Але, чому це може бути не дієво.  Бо наше справжнє ставлення та уявлення про себе - це глибокий внутрішній стан,  який не залежить від думки та оцінки іших людей, нашої зовнішньості і т.д.
Бажаю вам знайти свого фахівця та отримати ті зміни в своєму житті які ви шукаєте))

Ірина · Answer

Ваша цінність не залежить від того як ви виглядаєте і чи буде у вас хлопець .  Важливо це відчути. Це непростий шлях, але можливий. І те що ви шукаєте відповідей , говорить про те що ви вже на ньому.🫂🫂🫂

Ірина · Answer

Вітаю!
Давайте подивимося на це трохи під іншим кутом: ви роками чекаєте на сценарій: «Спочатку я схудну і тоді нарешті почнеться моє справжнє життя та стосунки».
Але що, якщо ваша вага -- це не перешкода до стосунків, а ваш дуже ніжний і турботливий захисник?
Бо стосунки — це завжди ризик. Це страх бути пораненою, відкинутою або розчарованою. І ваше тіло, бажаючи захистити вас від цього болю, створило ідеальну умову-запобіжник. Воно ніби каже: «Давай ми спочатку станемо ідеальними, а вже потім підемо у цей страшний і невідомий світ близькості».
Поки ви зайняті вічною боротьбою з вагою, ви в безпеці. У вас є зрозуміла мета і просте пояснення для самої себе, чому стосунків немає прямо зараз.
Справа не в тому, що ви неготові через вагу. А в тому, що, можливо,  ваша психіка просто намагається вберегти вас від страху бути відкинутою. І як тільки ви дозволите собі бути вразливою навіть у «неідеальній» формі,-- потреба в цьому захисті почне просто зникати.

Емілія · Answer

Вітаю!
У Вашому повідомленні відчувається біль неприйняття себе і що любов потрібно заслужити, ставши достатньо стрункою. Насправді Ваша зовнішність — це частина Вас. І вона не визначає, чи заслуговуєте Ви на любов чи близькість. Вам не потрібно спочатку стати «достатньо хорошою», щоб мати право на любов. Варто спочатку змінити свої переконання, які заважають Вам будувати близькість, дбайливіше і з любов’ю ставитися до себе, усвідомлюючи свою цінність. І саме цей новий Ваш стан, прийняття себе, буде змінювати обстановку навколо Вас.

Ви пишете, що «Навіть коли я худну, впевненість не з’являється — завжди здається, що ще недостатньо», схуднення не допомагає отримати впевненість. Це означає, що головна причина «сидить» глибше — у Ваших переконаннях щодо себе та щодо світу. Ніколи не варто порівнювати себе з іншими, тому що Ви не живете їхнє життя. Ви живете своє життя, тому варто порівнювати себе минулу і себе теперішню. Саме такі порівняння допомагають рухатися вперед, розвиватися і змінюватися.

В терапії можна більш детально дослідити Ваші «відносини» з їжею, заборони, переконання та життєвий сценарій, які зараз мають суттєвий вплив на Ваше життя. Якщо відчуєте, що готові до такої роботи — я поруч.

Тетяна · Answer

Вітаю! Коли я читаю Ваше повідомлення, то чую, яких колосальних зусиль Ви докладаєте, щоб досягти бажаного образу. Я думаю про те, що це дуже важко — 11 років боротися із собою, змінювати дієти, тренуватися, але при цьому залишатися наодинці із сумнівами та неприйняттям себе.

Я Вам дуже співчуваю, бо знаю, що це виснажує. Ви говорите про те, що були періоди схуднення, але стосунки так і не з’явилися. Ви обираєте бути ідеальною для чоловіків, а вони цього не помічають. І це не про зовнішність, а про втрату своєї самості.

Чоловіки помічають саме внутрішню красу та енергію, а не ідеальну картинку. Якщо є бажання розібратися з цією темою, бажано звернутися за консультацією до психолога.

Максим · Answer

Вітаю.
Звертайтесь, розберемо причини виникнення та знайдемо рішення.

Вероніка · Answer

Вітаю!
Мені дуже відгукується назва вашого допису: «Завжди недостатня». Схоже, що за боротьбою з вагою у вас вже давно стоїть щось більше, ніж просто бажання змінити зовнішність. Ніби разом із кожним схудненням має нарешті прийти відчуття: «тепер я достатньо хороша, тепер мене можна любити». Але воно чомусь щоразу відсувається ще далі.

І мені здається дуже важливим те, що ви самі помітили: навіть коли вага зменшується, впевненість не приходить. Тобто, можливо, проблема не в тій цифрі, якої ви ще не досягли. Можливо, всередині вже давно живе дуже суворий критик, якому завжди мало: ще трохи схуднути, ще краще виглядати, ще більше сподобатися.

Я б спробувала зараз трохи розділити дві речі: «я хочу змінити своє тіло» і «я повинна змінити своє тіло, щоб мене могли любити». Це зовсім не одне й те саме.
І ще я б звернула увагу на залежність від чоловічої уваги. Коли всередині немає достатньо власного відчуття «зі мною все добре», дуже легко почати шукати його в погляді іншого. І тоді самооцінка постійно опиняється в руках інших людей.

Спробуйте потроху повертати собі життя вже зараз: дозволяти собі фотографуватися, гарно вдягатися, знайомитися, спілкуватися, робити те, що приносить задоволення.
Ви не повинні спочатку стати іншою, щоб отримати право на любов і прийняття. І, можливо, найважливіша робота зараз поступово побудувати всередині себе відчуття: «я вже є достатньою».

Юлія · Answer

У вашому повідомленні мене особливо зачепила фраза: «навіть коли я худну, впевненість не зʼявляється». Ніби є надія, що в певній точці — коли вага стане «достатньо правильною» — нарешті зʼявиться відчуття, що і з вами все гаразд. Але ця точка щоразу відсувається.

Мені здається важливим дослідити не лише стосунки з тілом, а й саме це відчуття «я недостатня». Коли воно зʼявилося? Чий погляд на себе ви ніби носите всередині? Що для вас означає увага чоловіків і що ви відчуваєте щодо себе, коли її немає?

Можливо, боротьба з вагою стала способом боротися не стільки з тілом, скільки зі страхом бути некоханою чи необраною. І тоді скільки б не змінювалося тіло, внутрішнє відчуття себе може залишатися тим самим.

У роботі я б запропонувала поступово досліджувати, звідки взявся цей звʼязок між зовнішністю, любовʼю та власною цінністю, і шукати можливість спиратися на своє ставлення до себе, а не лише на погляд інших.

Ірина · Answer

​Тема прийняття власного тіла та відчуття самоцінності, яке міцно прив’язане до зовнішності - це завжди глибока й делікатна робота. Вона рідко вирішується однією порадою, а скоріше розгортається поступово, шар за шаром.
​Те, що ви описуєте зазвичай формується роками. Щоб краще зрозуміти коріння цих переживань, можна поставити собі декілька запитань для роздумів:
​Як у вашому дитинстві та підлітковому віці ставилися до тіла, їжі та ваги ваші близькі? Як проявляли любов, чи було відчуття, що вас приймають будь-якою?
​Чи помічаєте ви у себе епізоди компульсивного або емоційного переїдання, коли їжа стає способом впоратися з напругою, самотністю чи тривогою?
​Чому навіть у ті періоди, коли вага зменшується, внутрішня впевненість так і не з'являється?
​Самосприйняття та уявлення про свою «цінність тільки за умови ідеальності» формуються у взаємодії з іншими людьми. Саме тому найбезпечніше та найефективніше змінювати ці глибинні переконання в терапевтичному контакті - у просторі, де ви зможете прожити досвід повного прийняття, незалежно від цифри на вагах, і поступово розділити вашу цінність як особистості та ваш зовнішній вигляд.

Євген · Answer

Схоже, у вас давно сформувалась установка, що любити вас можна лише коли схуднете.
Тому навіть коли вага зменшується, ви знову починаєте порівнювати себе з іншими та шукати підтвердження своєї цінності в увазі чоловіків.
Тут справа вже не стільки у вазі, скільки у вашому ставленні до себе.
З цим можна працювати на консультаціях: розібрати, звідки взялося це переконання і навчитися відчувати свою цінність не залежно від зовнішності та чужої уваги.
Якщо відчуваєте, що самостійно вже багато років ходите по цьому колу — можете написати мені. Я допоможу розібратися.

Наталя · Answer

Вітаю! Дякую, що поділилися своєю історією. 
Постійне порівнювання себе з іншими та спроби змінити вагу з часом можуть впливати на те, як ми бачимо й оцінюємо себе. І тоді цифра на вагах може ставати мірилом власної цінності, а разом із нею з’являється відчуття, що Ви недостатньо хороша — недостатньо струнка, приваблива, впевнена. Саме це я б запропонувала дослідити разом: звідки взялося таке ставлення до себе і як воно впливає на Ваше життя та стосунки. 
Буду рада попрацювати з Вами.

Ірина · Answer

Вітаю!
В психосоматиці зайва вага має декілька причин. В першу чергу зайва вага це про захист, можливо вам в вашому житті зараз небезпечно, і ваше тіло зайвою вагою ніби «захищається».  Може бути конфлікт ідентичності: хто я? Чи маю я право на існування?, можливо відсутність любові до себе.
Можуть мати місце вторинні вигоди. Задайте собі питання: які «небезпеки» на вас чекають, якщо ви схуднете?
Наприклад:
- Якщо я схудну, то стану сексуально привабливою і до мене буде надто багато уваги з боку чоловіків. Я не знаю, як з цим впоратися і що з цим робити.
Це те, що я зустрічала у своїй практиці. До цієї теми потрібно підходити комплексно так як часто йде мікс конфліктів. Запрошую на свої консультації, буду рада допомогти вам розібратися.

Юлія · Answer

Вітаю, 
Ви в порядку, ваша цінність однозначно не залежить ні від ваги, ні від зовнішнього вигляду. Дуже шкода , що є така установа, погляд на світ та на себе. Коли є бажання, то це можна змінити.  Запрошую по досліджувати  чому так та знайти рішення

Завжди недостатня

Відповіді спеціалістів

Завжди недостатня

Відповіді спеціалістів

Увійдіть, щоб відповісти на запитання