Депресія після тривожного розладу

Question

4 місяці тому після першої в житті панічної атаки почався тривожний розлад, з часом тривога зменшилася, але появилась постійна дереалізація, деперсоналізація, відчуття, що змінився і став повністю іншою людиною, некомфортно бути наодинці з собою і ніби некомфортно в власному тілі. Все життя був дуже активним веселим і душою компанії, а зараз не відчуваю зовсім ніяких емоцій і бажання нічого, ніби попередня версія мене вмерла. Що робити? Як з цим бути?

Елена · Answer

Вітаю! 
По-перше, ви молодець що не залишаєтеся один на один з такими відчуттями. 
Панічна атака може виникнути не одразу після чогось, що трапилось, але в якийсь момент психіка не витримує навантаження і дає знак, що треба щось робити, що далі так бути не може. 
Найкраще, що ви можете зробити для себе зараз - звернутися до спеціаліста за допомогою. Тільки лікар психіатр може точно сказати що з вами відбувається на справді. Але щоб досягти кращого та більш глибокого результату- також було б дуже добре підти в психотерапію, щоб розібратися з причинами того, що з вами відбувається, прийняти нові рішення та  жити своє найкраще життя. 
Обіймаю Вас, та бажаю найкращого самопочуття.

Марія · Answer

В першу чергу звернутися до психіатра, бо такі відчуття можуть бути симптомом депресії, тривожно-депресивного розладу чи чогось іншого. А потім варто йти в терапію, з цим можна працювати, щоб вернути собі хороше самопочуття і сприйняття. Разові консультації чи поради з інтернету - це лише марнування часу. Бажаю Вам якнайшвидшого одужання!

Марія · Answer

Окрім психологічних причин , також подібні симптоми можуть бути проявом певних препаратів .Скажіть , будь ласка ,ви використали таке формулювання " тривожний розлад" , це ваше власне пояснення стану чи таку інтерпретацію надав вам лікар ? І чи у зв'язку з цим приймали ви якісь ліки за призначенням лікаря чи самі ?

Марія · Answer

Вітаю! 
Те, що ви переживаєте класичний захисний режим завмирання, який нервова система вмикає після виснажливого періоду тривоги та паніки; це не смерть особистості чи божевілля, а тимчасовий запобіжник психіки від перенапруги. Головне для вас зараз, припинити постійний моніторинг свого стану та спроби силою повернути «стару версію себе», адже ця боротьба лише зчитується мозком як загроза і продовжує утримувати захист.

Прийміть цей стан як тимчасову анестезію, повертайтеся в тіло через фізичну активність, контрастний душ і заземлення, та продовжуйте базову рутину без вимоги негайно відчути радість чи бути душею компанії. Також варто звернутися до психолога для опрацювання страху перед самими симптомами. Я консультую в методі КПТ, який чудово показує себе в опрацюванні подібних запитів. Бажано також звернутись до психіатра для м'якої фармакологічної підтримки, щоб зняти цей блок швидше. Цей стан повністю зворотний: як тільки зникне страх перед дереалізацією та ви дасте собі час на відновлення, чутливість і бажання почнуть повертатися.

Катерина · Answer

Те, що Ви описуєте може означати що психіка, зіткнувшись із дуже сильним переляком під час першої панічної атаки, включила захисний механізм. Деперсоналізація та дереалізація в цьому випадку слугують внутрішнім запобіжником: коли емоцій забагато, психіка ніби відключає гучність, і в результаті людина відчуває оніміння, відстороненість від себе й світу, замість гострої тривоги. 
Те, що Ви були активним, веселим, душею компанії, а зараз не відчуваєте емоцій і бажань може переживатися особливо боляче саме тому, що контраст із собою колишнім дуже сильний. Але це швидше тимчасове явище, ніж свідчення того, що та частина Вас зникла назавжди.  
Ви пишете про саме діагностичну складову свого стану, але я не знаю, чи відвідували вже психіатра, який поставив такий діагноз. Якщо ні, то це перше, що варто було б зробити, адже тривалий тривожний розлад із деперсоналізацією іноді потребує медикаментозної підтримки. Другий крок - психотерапія, де Ви зможете працювати з тим, що спричинило й підтримує цей стан і поступово повертати контакт із власними відчуттями й тілом.

Таїсія · Answer

Вітаю, ваша психіка пережила новий досвід і великий стрес. Сама по собі панічна атака - це крик вашої психіки про допомогу, в якій їй занадто довго відмовляли. Якщо зараз вам діагностовано тривожний розлад, вам призначено лікування. Якщо ви його приймаєте - відчуття себе в чужому тілі та апатія можуть бути наслідком дії препаратів. Про це обов'язково варто говорити з лікарем-психіатром.
Якщо ви не приймаєте лікування, то психіка можливо перейшла в "режим енергозбереження" - спрацювали захисні механізми, через які змінились ваші відчуття себе, світу, емоційні реакції. 
Найперша ваша задача - досягти стабільного стану. Потім - знайти причину, як ви опинились в цій точці

Ірина · Answer

Вітаю!
Що відбувалося в вашому житті перед першою панічною атакою? (сильний страх, можливо травмуюча ситуація чи подія). Оскільки після панічної атаки тривога стала занадто високою, психіка просто вимкнула чутливість, щоб захистити вас від перевантаження. Ви не стали іншою людиною, ви зараз знаходитеся в режимі виживання.
Що робити:
- зверніться до психолога, щоб дослідити ту саму подію чи страх, які передували першій панічній атаці.
- повертайте контакт із тілом: через заземлення, дихальні практики, спорт, теплий душ і мінімальні тілесні відчуття, щоб нервова система знову повірила, що вона в безпеці.

Депресія після тривожного розладу

Відповіді спеціалістів

Депресія після тривожного розладу

Відповіді спеціалістів

Увійдіть, щоб відповісти на запитання