Поліаморні стосунки

Question

Доброго вечора. Запитання в мене не тривіальне. Та раз тут вже спеціалісти, то. Як психологія дивиться на поліаморні стосунки взагалі? Бо мій психолог сказала, що це не нормально і ізвращенія. Що це якісь травми. А мені ок. Яка різниця? Люди нікого не ображають, це ж по взаємній згоді. Невже це таки щось не в порядку з кукушкой?

Володимир · Answer

Доброго вечора!
Дорослі люди можуть жити як їм подобається, усвідомлюючи власні обмеження і  беручи на на себе відповідальність за наслідки своїх рішень, хіба ні?!)

Наталія · Answer

Поліаморні стосунки самі по собі не є психіатричним діагнозом. Важливо  не те, яку форму мають стосунки, а те, яку психологічну функцію вони виконують у житті конкретної людини.

Марина · Answer

Вітаю! Дуже прикро, що Вам довелось зіткнутися з такою реакцією. Сама по собі поліаморія не вважається психічним розладом або "збоченням" у сучасній психології та психіатрії.
Якщо дорослі люди добровільно обирають таку модель, розуміють її правила, можуть домовлятися про межі й ніхто не зазнає примусу чи насильства, сама по собі така форма стосунків не є ознакою психічної патології.
Якщо Вам справді добре, Ви почуваєтеся в таких стосунках вільною, живою і собою, то сама по собі поліаморність не дає підстав говорити, що "з кукушкою щось не так".

Марія · Answer

Вітаю! Поліаморні стосунки не означає, що з людиною щось не так або що це обов’язково пов’язано з травмами. У психології важливо дивитися не тільки на форму стосунків, а на те, як вони побудовані.
Якщо всі учасники цього хочуть, є чесність, повага і домовленості між людьми, це їхній усвідомлений вибір. Але, як і в будь-яких стосунках, важливо розуміти свої мотиви, чому людина обирає саме такий формат і чи справді їй у ньому добре.

Євген · Answer

Поліаморні стосунки самі по собі не є психічним розладом чи ознакою "ненормальності". Сучасна психологія не розглядає поліаморію як патологію.
Інше питання - що саме стоїть за вибором такого формату стосунків. У когось це усвідомлена система цінностей, побудована на чесності, взаємній згоді та чітких домовленостях. А в когось бажання мати кількох партнерів може бути способом уникати близькості, страхом прив'язаності, наслідком травматичного досвіду чи інших внутрішніх труднощів.
Тому психолог працює не з формою стосунків, а з тим, наскільки цей вибір є усвідомленим, добровільним і не завдає шкоди вам чи іншим. Якщо всіх учасників це влаштовує, є відкритість, згода та повага до кордонів - сама по собі поліаморія не є показником психологічного неблагополуччя.

Ольга · Answer

Доброго дня. Якщо для всіх в цих стосунках все влаштовує, то чому ні. Я прихильниця транзакційного аналізу, який розглядає стосунки, як близькість. Чи є в таких стосунках емоційна близькість і відчуття безпеки - це вже питання. Відчуття безпеки - саме в формі стосунків, а не в людях завдяки яким ви зайшли в такі стосунки.

Поліаморні стосунки

Відповіді спеціалістів

Поліаморні стосунки

Відповіді спеціалістів

Увійдіть, щоб відповісти на запитання