Запитання
Що зі мною не так?
Я вже не вперше стикаюся з однією й тією самою ситуацією: приблизно через 1,5–2 роки стосунків людина, яка спочатку мені подобається і яку я люблю, починає мене дратувати. Мене починає нервувати її увага, я хочу більше дистанції, відштовхую людину і поступово перестаю хотіти близькості. Зараз я у стосунках із хлопцем, який насправді добре до мене ставиться, старається і не робить мені нічого поганого. Але я постійно сумніваюся, чи люблю його, бо мені хочеться віддалитися від нього і побути самій. При цьому я не можу зрозуміти, чи справді розлюбила його, чи це якийсь мій повторюваний сценарій. Так само було з моїм колишнім хлопцем: ми були разом близько двох років, він теж нічого поганого мені не робив, але в якийсь момент почав мене просто дратувати, я почала віддалятися і зрештою розійшлася з ним. Я помічаю щось схоже навіть у роботі: приблизно до двох років мені все нормально, а потім починає все дратувати, нічого не подобається і хочеться звільнитися. Це вже третя робота яка починає мені не подобатись, хоча спочатку все ідеально.
Відповідь
ВІтаю, дякую, що поділились. На мою думку, це більше схоже на страх злиття, а не на "розлюбила". Поки стосунки ще не устоялись, ця людина ще трохи "чужа", ще зберігає дистанцію просто за фактом новизни — і це безпечно. А коли все стабілізується, вона починає займати більше місця у Вашому полі, стає постійною фігурою, яку вже не відсунеш на задній план. І от саме тоді, коли близькість стає стійкою, а не тоді, коли зникає тепло, у Вас включається тривога кордонів. Той самий інтервал — півтора-два роки — теж не випадковий. Це приблизно стільки часу потрібно, щоб пройти ідеалізацію і зіткнутися вже не з образом людини, а з реальною, буденною, "домашньою" людиною чи роботою без прикрас. І схоже, що саме зіткнення з реальністю, а не з ідеалом, і запускає цей механізм. Але це лише мої думки, я радію, що помічаєте й аналізуєте. Спробуйте зловити момент роздратування наживо: за секунду до того, як з'являється бажання відсторонитись — що саме відбувається в тілі, яка конкретна дія чи погляд це запускає. І спробуйте знайти точніше слово, ніж "дратує". Здавлення? Тиск? Обов'язок? Задуха? Часто за узагальненим "дратує" ховається щось значно конкретніше — і саме воно веде до незавершеної фігури, яка чекає завершення, а не нового партнера чи нової роботи.