Запитання
Відносини з чоловіком, у якого психіатричний діагноз
Більше року живу з чоловіком, який здійснив спробу суїциду на фоні частого вживання алкоголю і неприємності по службі(через алк. зокрема). Внаслідок чого 3 група інв.,в перспективі 2-га. Я виснажена всим цим( лікарні, оформлення документів, його неадекватний стан.....), не розумію, як жити далі: з ним, то я сама набуваю психічних розладів ( уже на антидепресантів), роз'їхатися,- відчуваю провину, що ,наче, кидаю людину у скрутному становищі. Хоча вже йшла мова про розлучення ще до всього цього, коли я сварилася через алкоголь. Як мені бути?
Відповідь
Ви зараз несете на собі дуже багато: лікарні, документи, його стан, наслідки вживання алкоголю — і при цьому ще й намагаєтеся витримати власне виснаження. Це природньо, що ваш психічний стан теж погіршився. Мені здається важливим розділити дві речі: його складне становище і вашу відповідальність за нього. Ви можете співчувати йому, підтримувати його, але це не означає, що ви зобов’язані жити з ним ціною власного здоров’я. І ваша провина за думку про роз’їзд зрозуміла. Але розлучення чи роз’їзд не означають, що ви «кидаєте» людину. Тим більше, що питання про розлучення виникло ще до цієї ситуації — тобто ваші труднощі у стосунках не почалися разом із його хворобою. Можливо, зараз вам варто запитати себе не тільки «як йому допомогти?», а й «що відбувається зі мною поруч із ним?» і «чи можу я залишатися в цих стосунках, не руйнуючи себе?». Вам не обов’язково приймати остаточне рішення просто зараз. Але ваше життя, ваш стан і ваше право на безпечні для вас стосунки теж мають значення.