Запитання
Депресія після тривожного розладу
4 місяці тому після першої в житті панічної атаки почався тривожний розлад, з часом тривога зменшилася, але появилась постійна дереалізація, деперсоналізація, відчуття, що змінився і став повністю іншою людиною, некомфортно бути наодинці з собою і ніби некомфортно в власному тілі. Все життя був дуже активним веселим і душою компанії, а зараз не відчуваю зовсім ніяких емоцій і бажання нічого, ніби попередня версія мене вмерла. Що робити? Як з цим бути?
Відповідь
Те, що Ви описуєте може означати що психіка, зіткнувшись із дуже сильним переляком під час першої панічної атаки, включила захисний механізм. Деперсоналізація та дереалізація в цьому випадку слугують внутрішнім запобіжником: коли емоцій забагато, психіка ніби відключає гучність, і в результаті людина відчуває оніміння, відстороненість від себе й світу, замість гострої тривоги. Те, що Ви були активним, веселим, душею компанії, а зараз не відчуваєте емоцій і бажань може переживатися особливо боляче саме тому, що контраст із собою колишнім дуже сильний. Але це швидше тимчасове явище, ніж свідчення того, що та частина Вас зникла назавжди. Ви пишете про саме діагностичну складову свого стану, але я не знаю, чи відвідували вже психіатра, який поставив такий діагноз. Якщо ні, то це перше, що варто було б зробити, адже тривалий тривожний розлад із деперсоналізацією іноді потребує медикаментозної підтримки. Другий крок - психотерапія, де Ви зможете працювати з тим, що спричинило й підтримує цей стан і поступово повертати контакт із власними відчуттями й тілом.