Запитання
Відносини з чоловіком, у якого психіатричний діагноз
Більше року живу з чоловіком, який здійснив спробу суїциду на фоні частого вживання алкоголю і неприємності по службі(через алк. зокрема). Внаслідок чого 3 група інв.,в перспективі 2-га. Я виснажена всим цим( лікарні, оформлення документів, його неадекватний стан.....), не розумію, як жити далі: з ним, то я сама набуваю психічних розладів ( уже на антидепресантів), роз'їхатися,- відчуваю провину, що ,наче, кидаю людину у скрутному становищі. Хоча вже йшла мова про розлучення ще до всього цього, коли я сварилася через алкоголь. Як мені бути?
Відповідь
Те, що ви описуєте, дуже схоже на динаміку співзалежних стосунків. Коли поруч є партнер із залежністю, поруч майже завжди виникає людина, яка бере на себе роль рятівника. У цій ролі багато туги, турботи та надії, але водночас вона надзвичайно виснажує. Намагаючись «врятувати» іншого або втримати ситуацію під контролем, людина непомітно для себе зміщує фокус з власного життя на життя партнера. При цьому той, кого рятують, залишається в позиції жертви або безпомічності, а коло лише замикається. Вийти з цього кола самостійно без зовнішньої підтримки буває дуже складно, адже ця поведінка часто сприймається як «виконання обов'язку» або єдиний можливий спосіб кохати. Головним «ліком» у такій ситуації є поступове повернення до себе: - потрібно крок за кроком вчитися помічати власні потреби, бажання та межі - дати собі право мати власні інтереси, фокусуватися на собі й не нести відповідальність за вибір та життя дорослої іншої людини - тільки відновлюючи власний ресурс і самостійність, можна тверезо оцінити ці стосунки й згодом безпечно відділитися від того, що вас руйнує. Це довгий шлях, який значно легше й безпечніше проходити в терапії, де є можливість спиратися на психолога й поступово вирощувати власну опору.