Відповіді спеціаліста Євген

Це конфіденційно та безпечно

Запитуйте про те, що вас турбує, без страху, що вас засудять, висміють чи розкритикують. Тут ви отримаєте лише відповіді від кваліфікованих спеціалістів. Попри реєстрацію, ваші запитання залишаються анонімними - навіть якщо ви вирішите зв’язатися зі спеціалістом. Реєстрація потрібна лише для захисту від спаму та щоб ми могли повідомляти вас про статус запитання й нові відповіді.

Запитання
Панічні атаки.
Вітаю. Як побороти панічні атаки?Самопочуття жахливе, в спині постійні хронічні болі відчуття ніби болить серце. Аналізи загальні і на гормони в допустимій нормі, ЕКГ теж все добре. Часто прокидаюся вночі в один час ніби не вистачає повітря. Тиск піднімається. Невролог призначив буспірон. Чи не стане від нього гірше якщо припинити курс? Чи не буде звикання через що потрібно буде приймати щось сильніше. Потрібно відмовитися від кави ,алкогольних напоїв навіть вина на свято. Не хочеться ставати як зомбі, але робити щось потрібно. Дякую.
Відповідь
- Вітаю. Панічні атаки справді можуть давати дуже сильні фізичні симптоми: біль у грудях, нестачу повітря, серцебиття, підвищення тиску. Але якщо біль у грудях новий або незвичний, краще не списувати його автоматично на тривогу. Щодо буспірону: не варто самостійно припиняти чи змінювати курс, це краще обговорити з лікарем. А з психологічної точки зору важливо працювати не лише з самими нападами, а з циклом, коли після відчуття симптому росте страх. Саме цей цикл поступово можна навчитися розривати. І це не означає, що вам назавжди доведеться жити із заборонами та страхом наступної атаки. Якщо хочете детально раз і назавжди розібратися в цьому питанні, можете написати мені в особисті, я вам допоможу
Відкрити повне запитання
Запитання

Доброго вечора пише до вас жінка 30 років жила я з мамою і зі своєю сімʼєю всі разом. Були у нас складнощі у спілкуванні і я вирішила піти з дому.

Хочу вас запитати 1 питання. Як мені переста ти соромитися у спілкуванні з іншими людьми розмовляти. Так як мене завжди моя мама соромила що я немаю свою думку висловлювати при інших і я маю мовчати, а при якійсь бесіді коли треба її захистити вона завжди на мене була зла бо чому за неї діти не заступаються. В тому періоді я була дуже зна на неї. 2 питання. Як мені взагалі побудувати здорові відносити зі своїм чоловіком і моїми дітьми в плані спілкування? Тому то що завжди була на них зла бо воли мали робити так як моя мама сказала, а на то мість я немала ними керувати і жити зі сьво сімʼєю так як я хотіла я сама.

Раптово перестав нормально ковтати таблетки хоча з їжею проблем немає. Чому так може бути?

Приблизно два роки тому я раптово зіткнувся з досить дивною проблемою - перестав нормально ковтати таблетки. До цього багато років приймав різні вітаміни та добавки, і ніколи не мав із цим жодних труднощів. Міг легко проковтнути таблетку практично будь якого розміру, іноді навіть декілька одразу. Але близько двох років тому щось змінилося. Спочатку я думав, що це тимчасово, але проблема так і не зникла. Зараз я не можу проковтнути навіть зовсім маленьку таблетку. Щойно відчуваю її на язиці, ніби автоматично втрачаю здатність її проковтнути. При цьому зі звичайною їжею в мене взагалі немає проблем із ковтанням. Саме це здається мені найбільш дивним. Я намагався згадати, що відбувалося в моєму житті перед появою цієї проблеми і припускав, що причина могла бути психологічною або психосоматичною. Але я не впевнений. Тим більше те, що тоді могло бути причиною або впливати на мій стан, уже давно вирішилося, а проблема залишилася. Я спробував перейти на вітаміни та добавки в рідкій формі. Але тут помітив ще одну дивну річ - ніби з'являється якийсь внутрішній опір. Я постійно забуваю їх приймати або відкладаю це, хоча раніше роками без проблем і дуже дисципліновано приймав таблетки за графіком. Я не розумію у якому напрямку шукати причину.

Завжди недостатня

Мені 25 років. Я маю зайву вагу приблизно з 3 класу (можливо, об’єктивно вона не настільки велика, але я завжди відчувала себе більшою за більшість своїх ровесниць). Приблизно з 14 років я перебуваю у постійній боротьбі з вагою: схуднення, потім набір, знову схуднення - і це коло повторюється роками. Я дуже сильно пов’язую зовнішність із можливістю бути коханою: у мене не було стосунків, і всередині я вірю, що поки не схудну, мене ніхто не полюбить. Навіть коли я худну, впевненість не з’являється - завжди здається, що ще недостатньо. Я постійно порівнюю себе з іншими та дуже залежу від уваги чоловіків.

Що зі мною не так?

Я вже не вперше стикаюся з однією й тією самою ситуацією: приблизно через 1,5–2 роки стосунків людина, яка спочатку мені подобається і яку я люблю, починає мене дратувати. Мене починає нервувати її увага, я хочу більше дистанції, відштовхую людину і поступово перестаю хотіти близькості. Зараз я у стосунках із хлопцем, який насправді добре до мене ставиться, старається і не робить мені нічого поганого. Але я постійно сумніваюся, чи люблю його, бо мені хочеться віддалитися від нього і побути самій. При цьому я не можу зрозуміти, чи справді розлюбила його, чи це якийсь мій повторюваний сценарій. Так само було з моїм колишнім хлопцем: ми були разом близько двох років, він теж нічого поганого мені не робив, але в якийсь момент почав мене просто дратувати, я почала віддалятися і зрештою розійшлася з ним. Я помічаю щось схоже навіть у роботі: приблизно до двох років мені все нормально, а потім починає все дратувати, нічого не подобається і хочеться звільнитися. Це вже третя робота яка починає мені не подобатись, хоча спочатку все ідеально.

Що з людиною не так?

Доброго дня спеціалісти. От скажіть мені, що з людиною не так? Кожного разу коли у нас свято в домі, чи гості, чи щось самі хочемо відсвяткувти, чоловік зранку збирається і іде «по справах». Повертається після обіду, коли вже і стіл накритий і гості давно сидять. Мені потрібна допомога його, а він просто тікає. Я спочатку злилась , свариалсь з ним, а тепер вже знаю, що так буде. Але все одно обідно. Як мені йому донести, що це наші сімейні стосунки, справи, що мені потрібна його допомога? Що зробити, щоб він не тікав? До психолога він не піде.

Поліаморні стосунки

Доброго вечора. Запитання в мене не тривіальне. Та раз тут вже спеціалісти, то. Як психологія дивиться на поліаморні стосунки взагалі? Бо мій психолог сказала, що це не нормально і ізвращенія. Що це якісь травми. А мені ок. Яка різниця? Люди нікого не ображають, це ж по взаємній згоді. Невже це таки щось не в порядку з кукушкой?

Панічні атаки.

Відносини з чоловіком, у якого психіатричний діагноз